Розміри збитків для авіаційних перевезень в Європі від хмар вулканічного попелу внаслідок виверження вулкану в Ісландії  давно перевищили розміри втрат від закриття польотів до Північної Америки після терактів 9\11. Найбільші авіакомпанії світу зараз оцінюють збитки, намагаються отримати компенсації від урядових структур і вимагають порядку в єдиному Європейському небі.

Ситуація із забороною на польоти виглядала для авіакомпаній і пасажирів, як справжня криза. Проте з точки зору зв`язків з громадськістю і комунікацій вона кризою не була. Природний форс-мажор спонукав служби контролю за повітряним сполученням закрити небо, а це не залежить від авіакомпаній. Вони разом із засмученими пасажирами чекали дозволу на зліт. Єдине, що могли перевізники – перевірити під час тестових польотів, чи справді хмари вулканічного попелу такі небезпечні, й надати данні про це урядам і авіаслужбам.

В обставинах, коли авіаперевізники не винні, що не літають, увага засобів масової інформації до них була зумовлена лише потребою дізнатися подробиці тестових польотів та переговорів з урядами і авіаслужбами, розміри збитків, а також, як і завжди у випадках скасування рейсів, уточнити, на яку допомогу можуть розраховувати пасажири.

З огляду на віддаленість України від вулкану в Ісландії українські ЗМІ почали звертатися у прес-служби авіаперевізників лише тоді, коли хмара вулканічного попелу досягла аеропорту “Бориспіль”, який обслуговує, якщо не помиляюсь, понад 60% всіх рейсів в Україні. Слід віддати належне професіоналізму провідних українських ЗМІ – вони не зосереджувалися тільки на проблемах пасажирів і авіації, а й широко розкривали перебіг стихійного лиха й дії європейських властей. Професійний підхід журналістів полягав ще й у тому, що розуміючи щогодинну динаміку змін, вони йшли назустріч прес-службам й відкладали дедлайни, надаючи можливість подавати найсвіжішу інформацію впритул до ефіру чи верстки номера.

Прес-служби світових авіакомпаній працювали в ті дні, як на вулкані. За день доводилося обробляти, перекладати та узгоджувати до двох десятків заяв, десятки ключових повідомлень, не рахуючи кількості сторінок з аналітичними описами ситуації в авіаперевезеннях. Професійні прес-служби не тільки задовольняли запити ЗМІ, але й тримали з журналістами практично цілодобовий зв`язок, даючи їм знати наперед, на яку інформацію можна розраховувати.

Отже хмара вулканічного попелу, крім збитків, принесла авіаперевізникам корисний досвід комунікацій зі ЗМІ.

Advertisements