До вашої уваги мій переклад промови Мітта Ромні на Національній конвенції (з’їзді) Республіканської партії 30 серпня 2012 р. в м. Тампа Бей, штат Флорида, де його було офіційно висунуто кандидатом у Президенти США.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Колишній губернатор штату Массачусетс Мітт Ромні – кандидат у президенти!
РОМНІ: Дякую, містер головуючий і делегати! Я приймаю вашу номінацію на президента Сполучених Штатів.
(ОПЛЕСКИ)
Я роблю це з покірністю, і глибоко зворушений довірою, яку ви виявили до мене. Це велика честь! Це навіть ще більша відповідальність. Запрошую вас йти разом до кращого майбутнього! Зі свого боку я теж вибрав людину – з великим серцем і родом з маленького міста.
(ОПЛЕСКИ)
Він уособлює все краще, що є в Америці. Чоловік, який завжди дає нам привід дуже пишатися. Ось мій друг і наступний віце-президент Америки Пол Райян!
(ОПЛЕСКИ)
В майбутньому ви краще познайомитеся з Полом і Джанною [дружина Райяна – прим.]. Але минулого вечора Америка побачила те, що бачу у Пола я – міцний і турботливий лідер, реалістичний та впевнений перед випробуваннями нинішнього моменту. Мені подобається, як він сяє, опікуючись своїми дітьми, і що йому не соромно показувати на весь світ, наскільки він любить свою матір.
(ОПЛЕСКИ)
Проте, Поле, мені поки що більше до вподоби колекція пісень на моєму Ай-Поді, ніж на твоєму!
(ОПЛЕСКИ)
Чотири роки тому я знав, що багато американців відчували свіже захоплення з приводу можливостей у нового президента. Той вибір не був вибором нашої партії. Але американці завжди об’єднуються після виборів. Ми добрі і щедрі люди, і в нас набагато більше того, що об’єднує, ніж роз’єднує. Коли ті вибори пройшли, коли прибрали з дворів агітки й закінчилася політична телереклама, американці горіли бажанням повернутися на роботу, щоб жити так, як завжди – життям оптимістичним, позитивним і впевненим у майбутньому.
Цей особливий оптимізм – надзвичайно американський.  Це те, що привело нас в Америку. Ми – нація імігрантів, ми діти, онуки і правнуки тих, хто прагнув кращого життя, подвижників. Тих, хто, прокидаючись по ночах, чув голоси, які обіцяли, що життя в Америці може бути кращим. Вони приїхали не тільки за багатіями світу, а заради багатства цього життя. Свобода, свобода віросповідання, свобода висловлення думок, свобода будувати власне життя і – нарешті – свобода будувати бізнес власними руками.
(ОПЛЕСКИ)
В цьому суть американського надбання. Американці завжди відчували особливу спорідненість із майбутнім. Коли кожна нова хвиля імігрантів піднімала очі й бачила Статую Свободи або ставала на коліна і цілувала вільний берег – усього в 90-та милях від тиранії Кастро – ці американці, авжеж, мали багато запитань. Але жоден не сумнівався, що тут в Америці можна збудувати краще життя, і що в Америці їхні діти будуть більш благословенні, ніж вони.
Але сьогодні, через 4 роки після захоплення тими останніми виборами, вперше більшість американців сумнівається, що їхні діти матимуть краще майбутнє. І це не те, що було нам обіцяно.
Кожна сім’я в Америці хотіла, щоб час пішов на те, щоб можна було просунутися вперед, заощадити трохи більше на коледж, зробити більше для старіючих, самотніх матерів або дати більше на свою церкву чи благодійність. Кожен малий бізнес хоче, щоб цей рік був найкращим, коли вони можуть більше найняти, більше зробити для тих, хто потерпає з ними в складні часи – відкрити новий магазин, спонсорувати улюблену команду в лізі.
Кожен випускник коледжу гадав, що дотепер отримає гарну роботу, власне робоче місце, де почав би відшкодовувати кредити на навчання та будувати майбутнє. Ось як здавалося б наша нація мала почати повертати внутрішній борг і скорочувати значний дефіцит! То була надія і зміни, за які Америка голосувала. Йдеться не лише про те, чого ми прагнемо, не тільки про те, чого очікуємо, а про те, чого Америка заслуговує.
(ОПЛЕСКИ)
(АУДИТОРІЯ СКАНДУЄ): С-Ш-А! С-Ш-А!
Ви заслуговуєте кращого, адже працювали у ці роки тяжче, ніж будь-коли. Ви заслуговуєте на це тому,  що, коли стає дорожче заправляти авто, то доводиться відключати освітлення. Або, коли ви втрачаєте роботу із $22,5 за годину разом із соціалкою, то доводиться йти на дві роботи по $9 за годину.
(ОПЛЕСКИ)
(АУДИТОРІЯ СКАНДУЄ): С-Ш-А! С-Ш-А!
Ви заслуговуєте кращого, адже від вас залежить ваша сім’я. І ви працюєте, тому що ви – американець, який ніколи не покладає рук. Ви поводитесь так, тому що так треба і доводиться. Ви пізно вертаєтесь додому після другої роботи. На заправній станції ви спостерігаєте, як лічильник бензину сягає $50 і не зупиняється. Ріелтор каже вам, що якщо продати ваш дім, то ви на цьому багато втратите. В такі моменти ви знаєте, що це просто не правильно. Але вам нічого не лишається, як працювати більше, розраховувати на менше, лишатися оптимістичними, обнімати своїх дітей трохи довше і, можливо, проводити з ними завтра більше часу за грою.
Я хотів би, щоб президенту Обамі вдалося, адже вдалося б усій Америці.
(ОПЛЕСКИ)
Але його обіцянки призвели до розчарування і розділення. Ми не можемо з цим миритися! Настав момент, коли ми можемо щось зробити. І з вашою допомогою ми це щось зробимо!
(ОПЛЕСКИ)
Настав момент нам встати в сказати: «Я – американець, володар своєї долі. Ми заслуговуємо більшого. Мої діти заслуговують більшого. Моя сім’я заслуговує більшого. Моя країна заслуговує на більше».
(ОПЛЕСКИ)
На цьому ми і стоїмо! В американців є вибір, є рішення. Щоб зробити цей вибір, вам слід знати більше про мене та в чому я міг би очолити нашу країну. Я народився в середині століття всередині країни – класичний «бебі-бумер». То був час коли американці поверталися з війни і прагнули працювати. Бути американцем означало усвідомлювати, що все є можливим. Коли президент Кеннеді кинув виклик американцям у формі експедиції на Місяць, він не полягав у тому, чи зможемо ми туди дістатися, а був у тому, коли ми там будемо!
(ОПЛЕСКИ)
Коли підошви чобіт Ніла Армстронга торкнулися Місяця, це справило незабутнє враження на наші душі. Я теж разом з батьками на канапі спостерігав за його кроками. Як і всі американці, ми вкладалися по вечорах спати, знаючи, що живемо у найвеличнішій країні в історії світу.
(ОПЛЕСКИ)
Хай Бог благословить Ніла Армстронга!
(ОПЛЕСКИ)
Нині, в цей вечір американський прапор все ще перебуває на Місяці. І я ані секунди не сумніваюся, що дух Ніла Армстронга все ще з нами. Це унікальний сорт оптимізму, скромності та абсолютної впевненості, що якщо світу потрібно, щоб хтось щось зробив, то потрібен американець.
(ОПЛЕСКИ)
Мій тато народився в Мексиці і його сім’ї довелося виїхати під час мексиканської революції. Я зростав на розповідях про те, як його сім’ю годував уряд США, як біженців війни. Мій тато ніколи не закінчував коледжу і вчився, як це не смішно, на штукатура і теслю. В нього були великі мрії. Він переконав мою маму – прекрасну молоду актрису – облишити Голівуд, щоб вийти за нього заміж та переїхати до Детройту.
(ОПЛЕСКИ)
Там він очолив велику автомобільну компанію і став губернатором великого штату Мічиган.
(ОПЛЕСКИ)
Ми були мормонами. Для Мічигану це могло виглядати нетрадиційно. Але я не пригадую незвичного ставлення. Мої друзі більше переймалися тим, за які команди ми вболіваємо, ніж до якого храму ходимо. Мої мама і тато дали нам, своїм дітям найкращий дар – дар беззастережної любові. Вони глибше переживали за те, ким ми станемо і менше за те, чим ми займатимемось. Беззастережна любов – це дар, який Енн і я намагалися передати нашим синам, нашим дітям. Всі закони та все законодавство світу ніколи не врятують його так, як серця і руки люблячих мам і татусів.
(ОПЛЕСКИ)
Знаєте, якби кожне дитя засинало, відчуваючи глибину любові своєї сім’ї та любові Бога, то цей світ міг би бути набагато приємнішим місцем.
(ОПЛЕСКИ)
Мої мама і тато були одружені 64 роки. І якщо вам цікаво, в чому їхній секрет – запитайте в місцевого квіткаря.
(ОПЛЕСКИ)
Тому що кожного дня тато дарував мамі троянду, яку вона ставила на столик біля ліжка. Так вона зрозуміла, що настав день, коли мій тато помер. Того ранку вона встала його шукати і не побачила троянди.
Мої мама і тато були двома батьками. Це – життєвий урок, який сформував мене на щоденному прикладі. Коли мама балотувалася до Сенату, тато був із нею на кожному її кроці. Навіть зараз я бачу, як вона промовляє своїм прекрасним голосом: «Чому жінкам доводиться менше, ніж чоловікам, опікуватися великими рішеннями для нашої нації?»
(ОПЛЕСКИ)
Хіба не хочете ви чути тут на зборах таких лідерів, як губернатор Мері Феллін, губернатор Ніккі Галей, губернатор Сюзанна Мартінес, сенатор Кай Аліянос, державний секретар Кондолізза Райс?
(ОПЛЕСКИ)
Як губернатор Массачусетса, я взяв жінку-асистента і поставив жінку начолі кабінету. Половина мого апарату і службовців середньої ланки – жінки. І в бізнесі я навчав та підтримував великих жінок-лідерів, які керували великими компаніями.
Я виріс в Детройті в любові до автомобілів і хотів бути автомобілістом, як тато. Та, коли закінчив школу, то зрозумів, що маю лишити своє місто. Якби я лишився десь в Мічигані в тому ж бізнесі, то ніколи б справді не зрозумів, що таке бути далеко від тата. Я хотів поїхати в нове місце і самоствердитися. То були нелегкі дні. Багато довгих годин і вихідних за роботою. П’ятеро малих синів, які, здавалося, мали потребу грати щовечора у нову світову війну…
(ОПЛЕСКИ)
Але якщо ви запитаєте у Енн і в мене, чого нам коштувало зупиняти бійки між хлопчиками або, прокидаючись вранці, бачити дітей, що сплять вкупі посеред кімнати… Гаразд, кожні мама і тато знають відповідь. Ті дні були…
(ОПЛЕСКИ)
… були важкими, зокрема, для Енн. Вона героїчно пройшла через це. П’ятеро синів, а наші родини далеко. Мені доводилося багато їздити через роботу, доводилося телефонувати і пропонувати допомогу.  Але кожна мама знає, що це не допомагає поратися із домашніми клопотами чи збирати дітей до школи. Я знаю, що її робота, як матері, була набагато важливіша, ніж моя.
(ОПЛЕСКИ)
Як Америка побачила у вівторок увечері, моя Енн могла би досягти успіху в усьому, чого захотіла б!
(ОПЛЕСКИ)
Як і багато сімей у новому місці без родини, ми знайшли спорідненість в широкому колі друзів в нашій Церкві. Коли ми тільки переїхали, нас одразу сприйняли привітно. З роками для нас стало задоволенням допомагати тим, хто щойно прибув до міста чи приєднався до нашої церковної громади.
У нас був яскравий досвід зусиль в громаді щодо всіх життєвих ситуацій і багато стосовно тих, хто щойно прибув до Америки. Ми разом молилися, наші діти разом грали і ми завжди були готові допомогти один одному в різні способи. Ось як це відбувається в Америці! Ми звертаємося до своїх громад, своєї Віри, своїх родин за радістю і підтримкою – в добрі часи чи погані. Ось одночасно ЯК ми живемо і ЧОМУ ми живемо! Міцність, сила, і доброчесність Америки завжди грунтувалися на міцності, силі та доброчесності наших громад, наших родин та нашої Віри.
(ОПЛЕСКИ)
Ось базис, який робить з Америки Америку! В найкращі моменти ми можемо відчути, наскільки живі американські громади – великі й малі. Це коли бачимо, як відкривається новий бізнес в центрі нашого міста. Це коли ми вранці вирушаємо на роботу і бачимо всіх сусідів, які роблять те саме. Це коли чуємо, як наш син чи донька телефонують з коледжу і запитують, яку пропозицію роботи їм прийняти; і ви намагаєтеся опанувати ком в горлі, коли чуєте, що одна з робіт не так далеко від сімейного дому.
Це те гарне відчуття, коли у вас є час побути тренером-добровольцем футбольної команди ваших дітей чи допомогти їм зі шкільними екскурсіями. Для багатьох американців подібні дні навряд чи реальні. Наскільки часто ви прокидалися з відчуттям, що в Америці відбувається щось особливе? Багато хто з вас продовжує мислити, як у день виборів 4 роки тому. Надія і зміна містять потужний імпульс. Але сьогодні ввечері я хотів би поставити просте запитання: якщо ви відчували захоплення, коли голосували за Барака Обаму, то мали б відчувати те ж саме тепер, коли він є президентом Обамою. Чи не так?
(ОПЛЕСКИ)
Знаєте, щось не так із тією роботою, яку він зробив, як президент, якщо найкращі почуття, які ви мали, були лише у день голосування.
(ОПЛЕСКИ)
Президент не розчарував вас тому, що цього хотів. Президент розчарував Америку тому, що не повів її в правильному напрямку! Він зайняв офіс, не маючи базових кваліфікацій, які є в більшості американців, та без головної кваліфікації, яка є важливою для виконання завдання. У нього практично нема досвіду роботи в бізнесі. Для нього робота – це державна служба.
(ОПЛЕСКИ)
Я отримав справжні уроки на тому, як Америка вчиться на досвіді. Коли мені було 37, я допомагав створювати невелику компанію. Ми з партнерами працювали на компанію, яка допомагала іншим компаніям. У нас була ідея: якщо ми дійсно віримо, що наші консультації допомагають тим бізнесам, то ми маємо інвестувати в них. Ми повинні покладатися на самих себе і свої поради. Так ми започаткували нову компанію під назвою «Бейн Кепітал». Була тільки одна проблема: тоді як ми вірили в себе, не так багато людей вірили в нас. Ми були молоді й досі не робили нічого подібного, ще й практично не були особливими. В ті дні я побоювався, чи бува не зробив велику помилку. Я навіть обмірковував попросити пенсійний фонд своєї церкви інвестувати в компанію, але не став.
(ОПЛЕСКИ)
Я зрозумів, що буде досить погано, якщо втрачу гроші інвесторів. Проте йти до пекла я теж не хотів!
(СМІХ У ЗАЛІ)
Це показує, що я знаю. Один з моїх партнерів залучив в інвестиції пенсійний фонд Єпископальної Церкви. І тепер є багато священиків на пенсії, котрі мають йому дякувати.
(ОПЛЕСКИ)
Той бізнес, що ми почали з десятьма людьми, виріс у велику американську історію успіху. Деякі з компаній, яким ми допомогли, стали брендами, про які ви чуєте сьогодні. Послугами офісної компанії «Степлс» (Staples) на моє задоволення користується штаб Обами…
(ОПЛЕСКИ)
Компанія «Спортс Асоріті» (Sports Authority) стала, звісно, улюбленою для моїх синів. Ми допомогли створити компанію раннього розвитку дітей «Брайт Герайзонс» ( Bright Horizons), якою заслужено захоплюється перша леді Мішель Обама. І в ті часи, коли ніхто й уявити не міг, що можна буде побачити новий металургійний завод в Америці, ми скористалися шансом побудувати такий в кукурудзяних околицях Індіани…
(ОПЛЕСКИ)
Нині «Стіл Дайнемікс» (Steel Dynamics) є одним із найбільших сталеливарних підприємств в Сполучених Штатах.  Такими є американські історії успіху!
В той самий час головним акцентом кампанії з перевиборів президента Обами є наступ на успіх. Чи варто дивуватися, що той, хто атакує успіх, сам спричинив найгірше економічне відновлення з часів Великої депресії?
(ОПЛЕСКИ)
В Америці ми славимо успіх. Ми не вибачаємося за успіх.
(ОПЛЕСКИ)
Тепер ми не завжди успішні в «Бейн Кепітал», як і інші в реальному світі бізнесу. Це те, що цей президент, здається, не розуміє. Бізнес і зростання кількості робочих місць рівнозначне ризику, інколи провалу, інколи успіху, але це завжди – боротьба. Я веду мову про мрії. Зазвичай, все виходить не точнісінько так, як ви могли уявляти. Стіва Джобса звільнили з «Еппл» (Apple), і згодом він повернувся та змінив світ. Геніальність американської вільної системи підприємництва полягає в одній упряжці екстраординарної креативності, таланту та індустрії американських людей із системою, яка віддана створенню завтрішнього благополуччя без спроб перерозподілити нинішнє.
(ОПЛЕСКИ)
Ось чому кожен президент з часів Великої депресії, який виходив до американських людей просити про другий термін, міг озирнутися на минулі роки та сказати із задоволенням: «Вам зараз краще, ніж 4 роки тому». За винятком Джиммі Картера. За винятком нинішнього президента.
(ОПЛЕСКИ)
Цей президент може просити нас бути терплячими. Цей президент може сказати нам, що в усьому винен хтось інший. Цей президент може сказати нам, що наступні 4 роки все виправлять.  Але цей президент не може сказати, що вам зараз краще, ніж коли він обійняв посаду.
(ОПЛЕСКИ)
Америка була терплячою. Американці підтримували цього президента твердою вірою. Але сьогодні настав час перегорнути сторінку. Сьогодні час для нас лишити позаду розчарування минулих чотирьох років, розбіжності та взаємні звинувачення, забути про те, що могло б бути, і глянути вперед, що може бути. Зараз час відновити обіцянку Америки!
(ОПЛЕСКИ)
Багато американців покладалися на цього президента. Проте вони ніколи навіть не думали покладати рук ані стосовно себе, ані стосовно один одного, ані стосовно Америки. Все, що треба нашій країні – це не складно чи грунтовно. Не треба спеціальної урядової комісії, щоб сказати нам, що треба Америці. Що Америці треба, так це робочі місця, багато робочих місць!
(ОПЛЕСКИ)
В найбагатшій країні в історії світу ця Обамівська економіка знищила середній клас. Сімейний дохід впав на 4 тис. доларів, а медичне страхування подорожчало. Подорожчали ціни на продукти. Зросли тарифи на комунальні послуги, а ціни на бензин подвоїлися. Нині ще більше американців просинаються вбогими, ніж будь-коли раніше. Практично один з шести американців – живе в бідності. Погляньте навколо себе – вони не незнайомці. Вони наші брати і сестри, наші рідні американці. Його [Обами – прим.] політика не допомогла створити робочі місця. Вони [демократи – прим.] скоротили їх, і ось куди, я скажу вам, президент Обама може привести Америку. Його план підвищити податки для малого бізнесу не додасть робочих місць. Це скоротить їхню кількість.
(ОПЛЕСКИ)
Його атака на вугільну, газову та нафтову промисловості призведе до перетікання енергії та робочих місць до Китаю.
(ОПЛЕСКИ)
Його трильонне скорочення фінансування збройних сил призведе до скорочення сотень тисяч робочих місць, а також поставить нашу безпеку під більшу загрозу.
(ОПЛЕСКИ)
Його 716-ти мільярдне скорочення фінансування системи медичного страхування «Медікер» заради «Обамакер» вдарить по пенсіонерах та загальмує інновації на ринку праці й в медицині. І його трильйонний дефіцит сповільнює нашу економіку, обмежує працевлаштування та примушує заморожувати зарплати. Звернусь до більшості американців, які тепер не вірять, що майбутнє буде кращим, ніж минуле – я можу гарантувати вам, що у разі як Обаму переоберуть, ви виявитесь праві.
(ОПЛЕСКИ)
Я йду в президенти, щоб допомогти створити краще майбутнє, таке майбутнє, де кожен, хто хоче працювати, зможе знайти роботу, де у пенсіонерів не буде страху за їхні пенсії, де буде Америка, в якій кожен з батьків знає, що його діти отримають освіту, яка дає гарну роботу і світлий життєвий обрій. І на відміну від чинного президента, я маю план створити 12 мільйонів нових робочих місць.
(ОПЛЕСКИ)
У мене з Полом Райєном є п’ять кроків. По-перше, до 2020-го Північна Америка буде енергетично незалежною завдяки інноваціям в наших нафтовій, вугільній, газовій індустріях, ядерній енергетиці та завдяки відновлювальним джерелам енергії.
(ОПЛЕСКИ)
По-друге, ми дамо нашим громадянам вміння і навички, які їм потрібні для робіт сьогодення та кар’єр майбутнього. Що стосується школи, в яку ходить ваша дитина – то в кожного з батьків буде вибір і кожна дитина матиме шанс.
(ОПЛЕСКИ)
По-третє, ми проведемо торгову роботу для Америки, оновивши наші торговельні угоди. І якщо інші країни ведуть торгівлю нечесно, для таких настануть безпомилкові наслідки.
(ОПЛЕСКИ)
По-четверте, ми запевнимо кожного підприємця і кожного, хто створює робочі місця, що їхні інвестиції в Америку не пропадуть, як це сталося в Греції. Ми скоротимо дефіцит і повернемо Америку до збалансованого бюджету.
(ОПЛЕСКИ)
І по-п’яте. Ми винагородимо малий бізнес – двигун Америки, який збільшує кількість робочих місць. Це означає зниження податків на ділову активність, а не їхнє збільшення. Це означає спрощення та осучаснення того регулювання, яке найбільш болюче для малого бізнесу. Це означає, що ми повинні приборкати стрімке зростання вартості охорони здоров’я шляхом скасування та заміни програми «Обамакер».
(ОПЛЕСКИ)
Нині жінки частіше за чоловіків відкривають свій бізнес. Їм потрібен президент, який поважає та розуміє, що вони роблять. Дозвольте тут пояснити! На відміну від Обами, я не підвищуватиму податків для середнього класу Америки.
(ОПЛЕСКИ)
Як президент, я поважатиму святість життя. Я шануватиму інститут шлюбу.
(ОПЛЕСКИ)
І я гарантую першу свободу Америки – свободу віросповідання.
(ОПЛЕСКИ)
Президент Обама обіцяв пригальмувати зростання рівня світового океану… J
(СМІХ У ЗАЛІ)
…і вилікувати планету. Мої обіцянки – допомогти вам і вашим сім’ям!
(ОПЛЕСКИ)
Я почну своє президенство з туру по робочих місцях. Президент Обама починав своє президентство із вибачення за наші втрачені робочі місця.
(СМІХ У ЗАЛІ)
Америка, як він казав, диктувала іншим країнам. Ні, містер президент! Америка звільнила інші країни від диктаторів.
(ОПЛЕСКИ.  ЗАЛ СКАНДУЄ):  С-Ш-А! С-Ш-А! С-Ш-А!
Кожен американець зітхнув з полегшенням у день, коли президент Обама віддав наказ спецпідрозділу «Команда 6» захопити Осаму бен Ладена.
(ОПЛЕСКИ)
А на іншому боці кожен американець нині є менш захищеним, адже йому [Обамі – прим.] не вдалося загальмувати ядерну загрозу з боку Ірану. У своєму першому телеінтерв’ю, як президента, він сказав, що нам слід говорити з Іраном. Ми все ще продовжуємо говорити, а іранські центрифуги [для збагачення урану – прим.] продовжують крутитися.
Президент Обама кинув під танк союзників, таких як Ізраїль, і навіть послабив санкції щодо Куби Кастро. Він кинув наших друзів у Польщі, вийшовши із зобов’язань по ракетній обороні.
(ГОЛОСИ З ЗАЛУ ): У-у-у-у.
Але йому кортить дати російському президенту Путіну гнучкість, якої він бажає, після виборів.
(ГОЛОСИ З ЗАЛУ ): У-у-у-у.
За мого президенства наші друзі побачать більше вірності, а містер Путін – трохи менше гнучкості й твердіший хребет.
(ОПЛЕСКИ)
Ми поважатимемо демократичні ідеали Америки, адже вільний світ – це більш мирний світ. Це двопартійний зовнішньополітичний спадок Трумена і Рейгана, і за мого президентства ми повернемося до нього знову.
(ОПЛЕСКИ)
Ви, можливо, запитували себе, чи в ці минулі роки Америка справді була такою, як ми хочемо, Америка, яка була виборена для нас великими поколіннями.
Чи Америка, яку ми хочемо, позичає трильйон доларів у Китаю?
Чи вона зазнає невдачі у створенні робочих місць для 23-х мільйонів разом із половиною дітей, що закінчують коледжі?
Чи ці навчальні заклади пасуть задніх перед рештою розвиненого світу?
Чи Америка, яку ми хочемо, піддається на образи та розділення поміж американцями?
Америка, яку ми всі знаємо, була історією багатьох, які стали єдиним цілим. Об’єднані в збереженні свободи, об’днані задля будівництва найвеличнішої економіки в світі, об’єднані заради спасіння світу від невимовної темряви.
Куди б я не пішов, усюди понині стоять монументи тим, хто віддав свої життя заради Америки. Немає згадки про їхню расу, партійну приналежність чи те, чим вони заробляли на життя.
(ОПЛЕСКИ)
Вони жили і померли під єдиним прапором в боротьбі за єдину мету. Вони дали клятву вірності Сполученим Штатам Америки. Та Америка, та об’єднана Америка здатна вивільнити економіку, що поверне американців на роботу, вона знову очолить світ з інноваціями і продуктивністю та відновить в кожній матері й в кожному батькові упевненість, що майбутнє їхніх дітей світліше, ніж минуле. Та Америка, та об’єднана Америка збереже збройні сили настільки сильними, що жодна країна ніколи не насмілиться їх випробувати на міцність.
(ОПЛЕСКИ)
Та об’єднана Америка підтримуватиме захист прав і свобод, які були надані нашими батьками-засновниками та закодовані в нашій Конституції.
(ОПЛЕСКИ)
Та об’єднана Америка піклуватиметься про вбогих і хворих, шануватиме і поважатиме старих й простягатиме руку допомоги нужденним. Та Америка – це краще, що є в кожному з нас. Та Америка – це те, що ми хочемо для своїх дітей.
Якщо мене оберуть президентом Сполучених Штатів, я працюватиму з усією своєю енергією і душею над відновленням Америки, щоб спрямувати наш погляд у краще майбутнє. Те майбутнє – наша доля. Воно чекає на нас. Наші діти заслуговують його. Наша нація залежить від нього. Мир і свобода світу потребує його. І з вашою допомогою ми досягнемо його. Давайте ж цього вечора розпочнемо те майбутнє!
Дуже дякую вам! Хай Бог вас благословить! Хай Бог благословить весь американський народ! І хай Бог благословить Сполучені Штати Америки!

Advertisements