До вашої уваги мій переклад знаменитого звернення Президента Сполучених Штатів Джона Кеннеді до американців 22-го жовтня 1962 р. під час Карибської кризи.

Це було драматичне військово-політичне протистояння ядерних держав – Радянського Союзу і США – після розміщення Москвою ядерних ракет на Кубі. Обман московського керівництва в 1962 р. щодо ядерних ракет на Кубі дуже схожий на обман президента РФ в 2014-му про відсутність армії РФ на кордонах України, про “зелених чоловічків” в Криму та не їхніх диверсантів на Донбасі. 

Микита Хрущов і Джон Кеннеді
Микита Хрущов і Джон Кеннеді. Фото з Бібліотеки ім. Дж. Кеннеді в Бостоні.

КЕННЕДІ: Добрий вечір, мої дорогі громадяни! Уряд, як і обіцяв, здійснив ретельну розвідку розгортання радянських військ на острові Куба. За минулий тиждень знайдено безпомилкові докази, що на цьому захопленому острові облаштовується низка атакуючих ракетних пускових майданчиків. Метою цих баз може бути ніщо інше, як створення можливості для ядерної атаки в Західній півкулі.

Отримавши першу попередню інформацію про це минулого вівторка о 9-й ранку, я наказав активізувати нашу розвідувальну діяльність. Маючи тепер в розпорядженні підтверджену й завершену оцінку доказів та рішення щодо курсу наших дій, цей уряд відчуває обов’язок повідомити про цю нову кризу в усіх деталях.

Характеристики згаданих пускових майданчиків вказують на 2 окремих типи установок. Деякі з них них призначені для баллістичних ракет середньої дальності здатних доставляти ядерні боєголовки на відстань понад 1000 морських миль. Кожна з таких ракет, грубо кажучи, здатна вразити Вашингтон, Панамський канал, мис Канаверал, Мексико сіті або будь-яке інше місто в південно-східній частині Сполучених Штатів, в Центральній Америці чи Карибському регіоні.

Поки не обладнані додаткові пускові майданчики призначені для балістичних ракет дальнього радіусу дії здатних долати вдвічі більші відстані, а отже спроможних вразити великі міста у Західній півкулі від затоки Хадсон в Канаді на півночі до Ліми в Перу на півдні. На додачу на Кубі розвантажуються і збираються реактивні бомбардувальники з одночасним приготуванням необхідних авіабаз.

Термінове перетворення Куби на важливу стратегічну базу шляхом розміщення цього великого, дальнього та чітко атакуючого озброєння миттєвого массового ураження становить виразну загрозу миру та безпеці всіх американців, є кричущим і навмисним порушенням Акту в Ріо від 1947 р., традицій цієї нації та півкулі, спільної резолюції 87-ї сесії та Хартії ООН, а також моїх публічних застережень радянським представникам 4-го та 13-го вересня. Ця акція також суперечить кількаразовим запевненням радянського спікера – публічним та приватним – про те, що розміщення озброєнь на Кубі носитиме оборонний характер, і що Радянський Союз не має потреби і бажання встановлювати стратегічні ракети на території будь-якої іншої країни.

Масштаби радянських зусиль чітко засвідчують, що вони планувалися упродовж кількох місяців

Масштаби радянських зусиль чітко засвідчують, що вони планувалися упродовж кількох місяців. Буквально минулого місяця, після того, як я ясно дав зрозуміти Москві відмінності між розгортанням ракет “земля-земля” та оборонних проти-авіаційних ракет, радянський уряд публічно заявив 11-го вересня що – я цитую – “озброєння і військове обладнання, надіслане на Кубу, призначене винятково для оборонних цілей” і що – я цитую – “радянському уряду немає потреби замінювати свою зброю задля удару у відповідь по будь-якій країні, наприклад, з Куби” і що – я цитую їхній уряд – “Радянський Союз має настільки потужні ракети для доставки ядерних боєзарядів, що нема потреби шукати місця для їх розміщення поза межами СРСР”.

Ці заяви були брехливими. Лише минулого четверга, коли докази стрімкого нарощування сили були в мене в руках, радянський міністр закордонних справ Громико в моєму кабінеті заявив, що йому наказано вкотре дати зрозуміти США, що радянська допомога Кубі – я цитую – “здійснюється винятково з метою внеску в обороноздатність Куби”, і що – цитую – “військові тренування радянськими спеціалістами кубинців жодним чином не призначалися для наступу“. Громико додав, що “радянський уряд ніколи не буде втягнуто в надання такого роду допомоги”. Його заява теж була брехливою.

Ані Сполучені Штати Америки, ані світове співтовариство не миритимуться зі свідомим обманом і наступальними загрозами щодо будь-якої країни – великої чи малої. Ми більше не живемо в світі, де справжню загрозу і максимальну небезпеку націям представляють самі постріли. Ядерна зброя є настільки руйнівною, а балістичні ракети настільки швидкими, що будь-яке істотне збільшення ймовірності їхнього застосування або будь-яка несподівана зміна їх базування можуть бути розцінені, як реальна загроза миру.

Американські громадяни опинилися в умовах щоденного життя на прицілі радянських ракет

Упродовж багатьох років Радянський Союз і Сполучені Штати, усвідомлюючи цю реальність, нарощували стратегічну ядерну зброю з великою обережністю, ніколи не порушуючи й без того ненадійний статус кво, який запевняв нас, що ця зброя не буде застосована. Наші стратегічні ракети ніколи не переміщалися на території інших країн під прикриттям секретності та обману; і наша історія – на відміну від історії СРСР після Другої світової війни – демонструє, що в нас нема бажання домінувати чи кидати виклик будь-якій іншій нації або нав’язувати її людям нашу систему. Незважаючи на це, американські громадяни опинилися в умовах щоденного життя на прицілі радянських ракет, розміщених всередині СРСР і на його підводних човнах.

В цьому сенсі ракети на Кубі додалися до вже ясної та наявної небезпеки. Слід зауважити, що народи Латинської Америки ніколи раніше не опинялися під потенційною ядерною загрозою.

Це секретне, швидке і екстраординарне нарощування комуністичних ракет на просторі добре відомому своїми особливими історичними зв’язками зі Сполученими Штатами і народами Західної півкулі, в порушення радянських запевнень та з повною зневагою до американської й континентальної політики – це раптове таємне рішення розмістити стратегічну зброю вперше за межами радянської землі – є свідомо провокативною і невиправданою зміною статусу кво, яка не може бути прийнята нашою країною, бо в такому разі наші мужність та зобов’язання ніколи не будуть визнаватися ані другом, ані ворогом.

Медведєв Янукович Путін
За словами Кеннеді, світ давно завчив урок, що якщо агресивна поведінка якоїсь країни не засуджена і їй нічого не протиставлено, то вона безумовно призведе до війни. // Фото прес-служби Президента РФ.

30-ті роки дали нам чіткий урок: якщо агресивна поведінка країни не засуджена і їй нічого не протиставлено, то вона безумовно призводить до війни. Ми чесні перед світом. Тому нашою непохитною метою має бути попередження застосування цих ракет проти нашої чи будь-якої країни, а також забезпечення їхнього виведення і зникнення із Західної півкулі.

Наша політика сповнена терпіння і стриманості, як і личить мирному та сильному народу, який очолює всесвітній аль’янс. Ми тримаємося, щоб подразники і фанатики не відволікали нас від наших головних завдань. Але зараз потрібні дії – і вони вже готуються; і ці дії можуть бути лише початком. Ми не будемо передчасно і зайве ризикувати ціною світової ядерної війни, в якій плоди перемоги можуть виявитися попелом на наших губах – однак ми і не уникатимемо цього ризику будь-якої миті.

Тому для захисту нашої власної безпеки й безпеки в Західній півкулі у відповідності до повноважень, наданих мені Конституцією та закріплених резолюцією Конгресу, я розпорядився негайно вдатися до наступних початкових кроків:

Перше: Для зупинки цього наступального розгортання буде запроваджено суворий карантин на поставки всього наступального військового озброєння на Кубу. Всі судна будь-якого типу, що йдуть на Кубу з будь-якої країни чи порту, і які мають на борту вантаж наступальної зброї, будуть розвернуті назад. Цей карантин може бути розширено, якщо знадобиться, на інші вантажі та перевізників. Водночас, ми не блокуємо життєзабезпечення [Куби], на відміну від того, як СРСР намагався робити в Берліні своєю блокадою в 1948 р.

Друге: Я наказав продовжити і посилити пильну розвідувальну діяльність щодо Куби та її військового будівництва. Міністри закордонних справ Організації американських держав (ОАД) в своєму коммюніке від 6-го жовтня висловили незгоду із секретністю в цій справі у нашій півкулі. Якщо ці наступальні віськові приготування триватимуть, то на півкулі зростатиме загроза й виправданою виявиться подібна діяльність у майбутньому. Я наказав Збройним силам бути готовими до будь-якого розвитку подій. Я вірю, що всі сторони визнають небезпеки цієї загрози, в тому числі таке визнання є в інтересах кубинського народу та радянського технічного персоналу на вищезгаданих майданчиках.

Запуск радянських ракет з Куби розцінюватиметься як напад на США і вимагатиме повномасштабного удару у відповідь по СРСР

Третє: У разі якщо ядерні ракети будуть запущені з Куби проти будь-якої країни в Західній півкулі, наш американський народ політично розцінить це, як напад Радянського Союзу на Сполучені Штати, який у свою чергу вимагає повномасштабного удару у відповідь по СРСР.

Четверте: У рамках необхідних приготувань, я наказав зміцнити нашу військову базу в Гуантанамо, евакуювати сьогодні звідти членів сімей військовослужбовців, та привести повну бойову готовність додаткові військові підрозділи.

П’яте: Ми ініціювали сьогодні ввечері негайну нараду консультаційного органу ОАД, щоб обговорити загрозу для півкулі та привести в дію пункти 6 і 8 Угоди в Ріо для всіх можливих заходів. Хартія ООН дозволяє оборонні приготування задля регіональної безпеки – і народи нашої півкулі давно виступають проти військової присутності сторонніх сил. Наших інших союзників по всьому світу також уже попереджено.

Шосте: Згідно з Хартією ООН, ми просимо, щоб сьогоднішнє надзвичайне засідання Ради безпеки постановило без затримки вжити заходів проти цієї радянської загрози світовому миру. Наша резолюція буде закликати до негайного демонтажу та виведення всіх наступальних озброєнь з Куби під наглядом спостерігачів ООН до того, як карантин може бути послаблено.

Сьоме і останнє: Я закликав генсека Хрущова зупинитися й відмовитися від цієї таємної, необачної та провокативної загрози світовому миру та стабілізувати відносини між нашими двома народами. Я й надалі закликаю його відмовитися від курсу на світове домінування, а натомість приєднатися до історичних зусиль щодо припинення небезпечної гонки озброєнь й преобразити історію людства. В нього зараз є можливість відвернути світ від падіння в безодню взаємознищення, повернувшись до позиції його ж власного уряду, що в них немає необхідності розміщувати ракети поза межами своєї території, прибравши ці озброєння з Куби,  утримуючись від будь-яких дій, що поглиблять наявну кризу, та беручи участь в пошуку мирних і стабільних рішень.

У нас немає жодного бажання воювати з Радянським Союзом, адже ми мирні люди, які хочуть жити в мирі з іншими народами

Нашому народу є що протиставити радянській загрозі мирую І ми маємо що запропонувати для збереження мирного світу в будь-який час на будь-якому зібранні – в ОАД, ООН та на інших зустрічах, які знадобляться – без обмежень в свободі дій. В минулому ми доклали енергійних зусиль для обмеження розповсюдження ядерної зброї. Ми запропонували відмовитися від усіх озброєнь і військових баз через чесну і ефективну Угоду з роззброєння. Ми готові обговорити нові пропозиції для усунення напруги з обох боків, включно з можливостями для цілком незалежної Куби вільно визначати власну долю. У нас немає жодного бажання воювати з Радянським Союзом, адже ми мирні люди, які хочуть жити в мирі з іншими народами. Але важко врегульовувати чи бодай обговорювати проблеми в атмосфері залякування. Ось чому цій останній радянській загрозі – і будь-якій загрозі, що виникла незалежно чи у відповідь на наші дії цього тижня – треба дати рішучу відсіч, і вона буде зроблена. На будь-яку аресивну дію будь-де в світі проти безпеки і свобод людей, яким ми віддані – включно з мужніми людьми Західного Берліна – буде дана належна відповідь.

Насамкінець, я хотів би сказати кілька слів на адресу поневолених мешканців Куби, які слухають це звернення по спеціальних радіоприймачах. Я звертаюся до вас, як друг, як той, хто знає про вашу глибоку прив’язаність до рідної Батьківщини, як той, хто поділяє ваші прагнення до волі та справедливості для всіх. Я бачив, і американський народ бачив із глибоким жалем, як ваша націоналістична революція була зраджена, та як ваша Батьківщина потрапила під закордонне домінування. Зараз ваші лідери вже не є кубинськими лідерами, яких надихають ідеали Куби.

Вони – маріонетки і агенти міжнародної змови, яка посварила Кубу з її друзями і сусідами на американських континентах та перетворила на першу латиноамериканську країну, що стала мішенню ядерної війни та першою латиноамериканською країною, на землі якої розміщено ядерну зброю.

Ця новітня ядерна зброя – не в ваших інтересах. Вона не додає нічого вашому миру і процвітанню. Вона може тільки підірвати його. Але наша країна не має жодного бажання змусити вас страждати чи нав’язати вам будь-яку систему. Ми знаємо, що ваші життя і земля використовуються в якості заручників тими, хто заперечує вашу свободу.

Багато разів у минулому кубинські люди повставали, щоб скидати тиранів, котрі нищили їхню свободу. І в мене немає сумніву, що більшість кубинців сьогодні очікують, що прийде час, коли вони стануть дійсно вільними – вільними від закордонного домінування, звільненими від своїх лідерів, вільними обирати свою систему, вільними володіти своєю землею, вільними говорити, писати і молитися без страху та збезчещення. І тоді Кубу буде запрошено назад до світу вільних народів та до асоціації народів цієї півкулі.

Нехай ні в кого з нас не буде сумнівів, що ми в складній і небезпечній ситуації. Попереду в нас багато місяців самозречення і самодисципліни.

Мої дорогі громадяни: нехай ні в кого з нас не буде сумнівів, що ми опинилися в складній і небезпечній ситуації. Ніхто не може точно передбачити, як вона розвиватиметься та скільки жертв вона принесе. Попереду в нас багато місяців самозречення і самодисципліни – місяців, коли наша витримка та воля піддаватимуться випробуванням, місяців, коли безліч загроз і погроз триматимуть нас у відчутті небезпеки. Проте найбільшою небезпекою для нас було б не робити нічого.

Ціна свободи завжди висока і американці завжди її платили. Єдиний шлях, який ми ніколи не оберемо – це шлях капітуляції та підпорядкування.

Шлях, який ми обрали станом на сьогодні сповнений ризиків, як і всі шляхи. Але він найбільш відповідає нашому характеру та мужності, як народу, та нашим зобов’язанням по всьому світу.  Ціна свободи завжди висока і американці завжди її платили. Єдиний шлях, який ми ніколи не оберемо – це шлях капітуляції та підпорядкування.

Наша мета не в перемозі сили, але в обстоюванні правди. Наша мета не мир ціною свободи, але і мир, і свобода разом тут в цій півкулі, й ми сподіваємося, по всьому світу. З Божою волею цієї мети буде досягнуто.

Дякую вам! Спокійної ночі!

Advertisements